Утилізація тари – найбільш відповідальне завдання для підприємств хімічної, сільськогосподарської, промислової сфери виробництва та діяльності. Тара, що підлягає утилізації, являє собою забруднені небезпечними речовинами пакувальні матеріали, або такі, що складаються з ресурсів, що можуть бути використанні повторно. Більшість пакувальних матеріалів – є вторинними ресурсами:
- скло;
- пластмаси;
- папір, картон;
- поліпропілен, полівінілхлорид, та інші полімерні матеріали – лотки, блістери, пакети, целофан, мішки, пляшки;
- металеві бляшанки (наприклад, з-під фарб та лаків).
Утилізація тари має відповідати державним природоохоронним стандартам, оскільки сортування відходів – є перший крок до європейського способу розумного життя, а другий крок – утилізація тари на спеціальних підприємствах з переробки вторинної сировини. Небезпечними можуть бути навіть не стільки самі матеріали тари, скільки нанесені на них токсичні фарби, плівки, наклейки, лаки, що під час розпаду вивільняють у відкритий простір отруйні речовини, які здатні забруднити сотні кубів ґрунту та змінити його геохімічний склад. Нераціональне спалювання тари, під яким деякі підприємства розуміють утилізацію тари, може призводити до викиду значної кількості токсичних речовин у повітря та знищення сировини, що підлягає рециклінгу.
Таким чином, тільки належна утилізація тари, що проходить із залученням компаній з утилізації небезпечних відходів, отримання від останніх екологічних документів – є єдино правильним варіантом позбавлення від тари, тобто від таких небезпечних відходів як забруднена пестицидами, агрохімікатами, фарбами, лаками, хімічними речовинами використана тара, пакування, обгортки, тощо.